Рішення про продаж кредитного портфеля Національного банку було ухвалено 29 листопада 2018 року Правлінням у рамках програми послідовної відмови НБУ від невластивих центробанкам функцій, що реалізується вже впродовж п’яти років. Однією з таких функцій є й супроводження кредитів, наданих працівникам НБУ (зокрема звільненим).
Рішення про продаж кредитів працівників було покликане зміцнити репутацію Національного банку як сучасного та прозорого інституту і ґрунтувалось на можливості досягнення позитивного економічного ефекту від продажу кредитного портфеля. Зокрема, завдяки:
Недвозначним свідченням незацікавленості НБУ у продажі кредитного портфеля за заниженою ціною є і обраний спосіб його продажу.
Відчуження прав вимоги за кредитами було вирішено здійснювати за допомогою продажу через електронну торгову систему Prozorro.Продажі на англійському аукціоні з встановленням мінімальної вартості продажу – не менше 70% від початкової ціни продажу.
Prozorro.Продажі – проект, створений з метою реалізації державних активів за принципами вільної конкуренції, публічності, доступності та ефективності. На відміну від голландських аукціонів, на англійських аукціонах учасники поступово підвищують ціну своєї пропозиції, а підсумкова ціна формується в ході торгу з останньої максимальної ціни, запропонованої одним з покупців, який і стає переможцем.
Відповідно продаж кредитного портфеля через Prozorro.Продажі на англійському аукціоні дає можливість продати його з націнкою мінімум на 1% проти стартової ціни. Крім того, завдяки аукціонній системі продажу відсутні витрати на підготовку та проведення аукціону, а також на здійснення оцінки незалежного суб’єкта оціночної діяльності.
Продаж пулу проблемних кредитів фізичних осіб через голландський аукціон не розглядався через можливе різке зниження ціни продажу.
У Державному бюро розслідувань знаходяться матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62019000000000450 від 05.04.2019, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. У цих матеріалах, зокрема, вказується, що Рахункова палата у 2018 році перевірила стан виконання кошторису адміністративних витрат НБУ за 2017 рік та зобов`язань з перерахування коштів до держбюджету та встановила “факти неефективного використання коштів у сумі 106 млн грн”.
Це твердження не є коректним.
По-перше, Національному банку є незрозумілим походження зазначеної цифри, адже у звіті Рахункової палати висновок з такою сумою відсутній.
По-друге, Національний банк не вважає "неефективним" використання коштів на ті цілі, на які їх було спрямовано. А саме:
Національний банк інформував Рахункову палату про це, надаючи детальні пояснення. Однак заперечення НБУ жодним чином не були враховані та навіть не були додані до звіту Рахункової палати, що є порушенням статті 35 Закону України “Про Рахункову палату”.
Національний банк не володіє фактами з приводу звинувачень щодо службовців Департаменту фінансового моніторингу та Департаменту виїзних перевірок банків НБУ, які викладені в ухвалі, тому не може їх коментувати. Водночас Національний банк готовий і надалі всебічно сприяти слідству та сподівається на неупереджене розслідування.
Зокрема, Національний банк готовий надати Державному бюро розслідувань всю потрібну інформацію щодо процедур нагляду з питань фінансового моніторингу, валютного контролю та перевірок банків. А у випадку надання правоохоронними органами відповідних доказів щодо протиправної діяльності працівників зазначених департаментів, оперативно на них відреагувати.
Окрім того, Національний банк звертається до журналістів з проханням утримуватися від завчасних висновків, коментарів та упереджених суджень щодо викладених в ухвалі суду звинувачень та дотримуватися принципу презумпції невинуватості.
Національний банк здійснює перевірки банківських установ, у тому числі на предмет дотримання законодавства з питань фінансового моніторингу та дотримання валютного законодавства, за цілком прозорими процедурами, які відповідають вимогам чинного законодавства України.
Усі правопорушення і підозри у сфері фінансового моніторингу та валютного нагляду, відповідно до чинних вимог, обов'язково фіксуються, а виявлені підозрілі та схемні операції передаються до правоохоронних органів, про що Національний банк регулярно інформує громадськість.
Лише за 2018 рік Національний банк надіслав Службі безпеки України інформацію стосовно 42 банків та 8 небанківських фінансових установ, а саме:
Також упродовж 2018 року НБУ надіслав до Національного антикорупційного бюро України сім повідомлень про підозрілі фінансові операції банківських клієнтів.
Надана правоохоронцям інформація здебільшого стосувалася проведення клієнтами банків фінансових операцій, характер або наслідки яких дають підстави вважати, що вони можуть бути пов'язані з виведенням капіталів, легалізацією кримінальних доходів, конвертацією (переведенням) безготівкових коштів у готівку, здійсненням фіктивного підприємництва, уникненням оподаткування.
Аналогічна інформація надсилалась Національним банком до спеціально уповноваженого органу – Державної служби фінансового моніторингу України – відповідно до Договору про співробітництво та обмін інформацією.
Крім цього, відповідно до ст.60 Директиви (ЄС) 2015/849 від 20 травня 2015 р. про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей та фінансування тероризму Національний банк постійно оприлюднює інформацію щодо застосованих заходів впливу і підстав їх застосування, публікується також інформація щодо наявних судових оскаржень. За 2018 рік Національний банк застосував штрафних санкцій до банківських установ за порушення, пов'язані з відмиванням коштів, на суму, що перевищує 150 млн грн.
Виключення аудиторської компанії з Реєстру аудиторів банків відбулось у зв’язку з поданням недостовірної інформації щодо фінансово-господарської діяльності ПриватБанку, зокрема розміру кредитного ризику та регулятивного капіталу. Однак у своєму позові аудитор зазначив, що НБУ не мав права на виключення компанії з реєстру, оскільки "Прайсвотерхаускуперс (аудит)" не складав звіт для ПриватБанку щодо розміру кредитного ризику та регулятивного капіталу.
У зв’язку з цим Національний банк вбачає суттєве протиріччя у словах аудиторської компанії, яка, з одного боку, констатує відповідність свого звіту стандартам Міжнародним стандартам фінансової звітності, а з іншого – інформує, що не складала відповідного аудиторського звіту.
Крім того, Національний банк також вважає некоректними твердження аудиторської компанії, оскільки предмет розгляду справи був не щодо правильності розрахунків, а щодо правомірності дій регулятора щодо виключення аудитора з Реєстру.
НБУ правомірно відкликав банківську ліцензію у ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива"
Відповідно до Законів "Про банки і банківську діяльність" (стаття 77) та "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (стаття 44) Національний банк України зобов’язаний прийняти рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. 16 травня 2019 року Національний банк отримав відповідну пропозицію від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива".
У своєму зверненні Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повідомив, що 15 травня 2019 року Північний апеляційний господарський суд прийняв рішення, згідно з яким задоволено апеляційну скаргу Фонду в повному обсязі та скасовано ухвалу Господарського суду м. Києва від 15 жовтня 2015 року в справі № 910/26664/15, якою було заборонено вносити пропозиції до Національного банку та приймати рішення щодо ліквідації ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива".
Відповідно Правління Національного банку за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, керуючись вимогами статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та статті 44 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", прийняло рішення від 21 травня 2019 року № 352-рш ‘’Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива".
Ст. 70 Закону «Про Національний банк України» визначає, що зовнішній аудит (перевірка) проводиться:
Інших випадків і форм проведення аудиту законом не передбачено.
Запорукою ефективної роботи сучасних центральних банків є незалежність. Після Революції Гідності Верховна Рада посилила незалежність Національному банку України, і відтоді це закріплено у Законі "Про Національний банк України".
Незалежність Нацбанку означає, що ухвалення рішень НБУ не залежить від позицій політиків та урядовців. Наприклад, Національний банк не має узгоджувати рішення, які регулюють роботу банківського ринку, а також рішення щодо випуску грошей, накопичення та управління золотовалютними резервами. Національний банк також отримав фінансову незалежність: він не повинен перераховувати до бюджету більше коштів, ніж було отримано у якості прибутку, тобто не має "закривати дірки" в бюджеті. Адже таке "закривання дірок" призводить до розкручування інфляції.
Така свобода дій дозволяє Національному банку працювати ефективно. Наприклад, послідовно знижувати інфляцію, захищати економіку від криз, слідкувати за тим, щоб банки працювали належним чином, підтримували економіку, були надійними і прозорими. Все це довзоляє зберігати стабільність на банківському ринку та в економіці, забезпечуючи спокій на валютному ринку без "спалення" міжнародних резервів та сприяючи зростанню добробуту українців.
Національний банк підзвітний суспільству. Підзвітність є одним із базових принципів діяльності НБУ, який закладено в Закон «Про Національний банк України». Національний банк як державна інституція публічно відповідає перед громадськістю за результати діяльності, шляхом звітування перед Президентом України, Верховною Радою України, у тому числі Комітетом Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності, та Радою Національного банку, а також через відкриті та прозорі комунікації із суспільством.
Окрім того, іншим елементом контролю за діяльністю НБУ є зовнішній аудит, який Національний банк регулярно проходить.
Контроль за Національним банком здійснюється Радою НБУ, члени якої призначаються Верховною Радою України та Президентом України, основними завданнями якої є розроблення Основних засад грошово-кредитної політики та здійснення контролю за проведенням грошово-кредитної політики.
Втрата незалежності НБУ означатиме, що Національний банк стане інструментом у руках політиків та бізнесменів. Тоді його робота буде спрямована не на забезпечення цінової та фінансової стабільності, а на задоволення приватних інтересів окремих осіб за рахунок усього суспільства.
Це може призвести до зростання інфляції, тиску на валютному ринку та різких курсових стрибків, повернення "банків-пилососів" та банків, що порушують банківське законодавство. Разом це може призвести до розгортання кризи і загалом негативно вплинути на кожного громадянина та на імідж України на міжнародній арені.